Членським організаціям ФПО
Актуальні роз’яснення трудового законодавства
1.ЧИ ІНДЕКСУВАТИ ЗАРПЛАТУ ЗА ПЕРІОД ПРОСТОЮ?
Відповідь ДЕРЖПРАЦІ
Оплата часу (періоду) простою не належить до постійних виплат, які підлягають індексації.
Відповідно до п.2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 10.07.2003 р.№1078, індексації підлягають грошові доходи населення, що не мають разового характеру, зокрема оплата праці найманих працівників підприємств у грошовому вираженні, що включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами), доплати надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Оплата часу (періоду) простою не належить до постійних виплат, які підлягають індексації. Отже, виплати за час простою не індексуються.
2. В УКРАЇНІ З'ЯВИТЬСЯ НОВИЙ СВЯТКОВИЙ ВИХІДНИЙ ДЕНЬ - День Української Державності
Верховна Рада підтримала президентський законопроект № 5864, який передбачає зміни до статті 73 КЗпП, доповнивши її новим абзацом щодо встановлення 28 липня Дня Української Державності як святкового дня.
Зверніть увагу! Статтею 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено особливості обліку часу роботи та часу відпочинку, а саме на період дії воєнного стану призупинено дію статті 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів. Тому святкові вихідні у червні та липні будуть звичайними робочими днями.
3. ЧИ ЗБЕРІГАТИ ЗА ПРАЦІВНИКОМ РОБОЧЕ МІСЦЕ, ЯКЩО ВІН ОТРИМАВ ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ У КРАЇНАХ ЄС
Тимчасовий захист в ЄС - це спеціальний механізм прихистку в країнах ЄС, який було активовано щодо українців, які втікають від війни, Директивою ЄС 2001/55/ЕС від 20.07.2001 р. про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому.
Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджує тимчасовий захист.
Отже, тимчасовий захист включає право на житло, освіту, працю, соціальне забезпечення, медичну допомогу, але скористатися цими правами можна після реєстрації в обраному місці проживання в будь-якій країні ЄС.
Отримання статусу тимчасового захисту у конкретній країні ЄС у зв'язку з війною в Україні є поважною причиною відсутності на робочому місці в Україні.
Держпраці наголошує, що збереження життя є поважною причиною, яка унеможливлює звільнення працівника.
У випадку, якщо працівник може виконувати свою роботу за кордоном дистанційно, то він може продовжувати виконувати свої трудові обов'язки з відповідною оплатою.
Якщо працівник не має можливості працювати дистанційно, то для збереження свого робочого місця він може взяти відпустку без збереження заробітної плати, щорічну відпустку, соціальні відпустки, тощо, а також ініціювати призупинення дії трудового договору.
4. ДЕРЖПРАЦІ НАЗВАЛА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ В ІНШУ МІСЦЕВІСТЬ ПІД ЧАС РЕЛОКАЦІЇ БІЗНЕСУ
У випадку, якщо підприємство, установа, організація разом з персоналом вимушені, у зв'язку з воєнними діями, продовжувати свою роботу в іншій місцевості, усі його працівники вважаються такими, у яких змінилися істотні умови праці. Чи потрібно дотримуватись завчасного попередження працівників?
Щодо видання наказу слід урахувати, що чинне законодавство про працю України не зазначає необхідність видання загального наказу або окремого по кожному працівникові при переїзді підприємства на роботу в іншу місцевість.
Проте у Держпраці наголосили, що, відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП, переведення на роботу в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника. Тому роботодавцю слід подбати про документальну фіксацію такої згоди працівників.
5. ЯК ПРОВОДИТИ ОСТАТОЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ В ПЕРІОД ПРИЗУПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
На роботодавця покладено обов'язок в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок у встановлені строки, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47КЗпП).
Водночас ст. 4, 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" встановленні особливості звільнення працівників в умовах військового стану. Проте не передбачено змін щодо розрахунку з працівниками при звільненні. На це звертає увагу Мінекономіки в листі від 17.05.2022 р. № 4706-06/25215-07.
До того ж треба зважати, що дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Однак при звільненні працівника обов'язок надавати та виконувати роботу припиняється.
Тому в міністерстві вказують, що при звільненні працівника всі суми, що належать йому від роботодавця, мають бути виплачені працівникові за рахунок коштів роботодавця з урахуванням вимог, встановлених ст. 116КЗпП.
У свою чергу Держпраці у листі від 09.05.2022 р. № 1922/4/4.1-ЗВ-22а робить висновок, що у разі звільнення працівника у період призупинення дії трудового договору роботодавець має виплатити йому всі належні кошти до дня призупинення дії трудового договору.
6. чи МОЖУТЬ ВІДПРАВИТИ У ПРОСТІЙ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ВЖЕ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ЛІКАРНЯНОМУ
В умовах воєнного стану через небезпеку для життя і здоров'я працівників роботодавці оформляють простій, надають відпустку без збереження зарплати або з працівниками тимчасово призупиняють трудовий договір.
Час простою не з вини працівника, в т. ч. на період карантину, оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду, окладу (ст. 113 КЗпП).
Якщо працівнику на дату оголошення простою на підприємстві вже оформлено листок непрацездатності, то не вбачається правових підстав для оформлення йому у період тимчасової непрацездатності простою та коригування відповідної звітності та оплати.
У такому разі простій оформлюють з першого дня після закінчення тимчасової непрацездатності.
Також треба зважати, що допомогу по тимчасовій непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати у разі настання в неї страхового випадку.
Тож для оплати лікарняного важливий фактор -нарахування зарплати працівнику на дату настання страхового випадку (дату початку листка тимчасової непрацездатності).
7. ЧИ ВВАЖАЄТЬСЯ ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА ЗА КОРДОНОМ ВІДРЯДЖЕННЯМ? ВІДПОВІДЬ ДЕРЖПРАЦІ
Відповідно до частини першої статті 60-2 Кодексу законів про працю дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Згідно з нормами частини третьої статті 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Проте у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 КЗпП щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із вимогами Закону від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до норм пункту1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 13.03.98 № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів від 17.03.2011 № 362), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Для підприємств приватного сектору немає жодних обмежень щодо того, що вважати відрядженням, а що - ні.
При цьому законодавство не містить заборони виконання такої дистанційної роботи за кордоном. Тому відповідно у випадку, коли працівник у зв'язку з небезпекою для життя і здоров'я під час дії воєнного стану виїхав за межі країни і має технічну можливість виконання трудових функцій дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, йому здійснюється виплата заробітної плати відповідно до умов, встановлених у трудовому договорі, за фактично виконану роботу (відпрацьований час). У табелі обліку відображається фактично відпрацьований працівником час.
Отже, перебування працівників за кордоном на час воєнного стану не вважається відрядженням.
8. ЧИ МАЄ ПРАВО ПРАЦІВНИК ПЕРЕРВАТИ ВІДПУСТКУ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРПЛАТИ, НАДАНУ НА ЧАС ВІЙНИ?
Ініціатива про надання такої відпустки завжди повинна йти від працівника, але остаточне рішення про її надання — за роботодавцем.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-ІХ протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки .
Отже, така відпустка може бути надана на весь строк запровадження воєнного стану.
Водночас, ст. 26 Закону про відпустки визначає, що таку відпустку надають на строк, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем.
Таким чином, отримавши від працівника заяву з проханням надати таку відпустку, роботодавець має право відмовити у її наданні. Ініціатива завжди повинна йти від працівника, але остаточне рішення про її надання залишається за роботодавцем.
У питаннях переривання відпустки без збереження заробітної плати, сторони (працівник і роботодавець) самостійно домовляються про період і тривалість такої відпустки. Закон про відпустки не регулює питання, чи можна достроково припинити відпустку без збереження зарплати, а також скільки разів можна надавати таку відпустку протягом воєнного стану.
Не буде порушенням, якщо працівник із роботодавцем спільно вирішать змінити строк відпустки без збереження заробітної плати. Роботодавець може внести пропозицію працівнику про необхідність приступити до роботи у зв'язку з виробничою необхідністю. Ініціювати дострокове припинення такої відпустки може працівник, у якого є необхідність приступити до роботи.
9. ЧИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПОДАТКОВУ СОЦІАЛЬНУ ПІЛЬГУ ДО ЗАРПЛАТИ ПЕНСІОНЕРА?
Податкову соціальну пільгу (ПСП) застосовують до нарахованої зарплати тільки за одним місцем її нарахування (виплати), що передбачає пп. 169.2.1 ПКУ.
При цьому ПСП не застосовують до:
- доходів платника податку, інших ніж зарплата;
- зарплати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу само зайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Тому фізособа, яка одночасно з пенсією отримує зарплату, має право на ПСП за умови дотримання вимог пп. 169.1 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.
Федерація профспілок області
Червень 2022 року
